РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 48 (16 грудня 2005) 

  • Залізничник правий!

    Хвора земля одужує

    Варто оживити стару залізницю. Для чого? Подумаймо разом.

    Час потребує нових рішень, використання резервів. Їх чимало. Наприклад, Президент України Віктор Ющенко проголосив намір створити п`ять мільйонів нових робочих місць у найближчому майбутньому. Відомо ж бо, залізнично-дорожнє будівництво потребує чи не найбільше робочої сили, в цій галузі ще достатньо ручної фізичної праці. Знову ж таки будівництво залізниць завантажить вітчизняні металургійні підприємства, бо треба багато рейок - а це теж додаткові робочі місця. Так що, скажімо, спорудження залізничних гілок до портів Скадовськ чи Очаків, придунайської залізничної "рокади" - берегом Дунаю від портів Рені через Ізмаїл, Кілію до Усть-Дунайська, Болграду на Одещині - це оздоровлення економіки регіону.

    Пропоную в тому ж Болграді, точніше біля нього, на базі покинутого (нині не завантаженого) летовища, довжина бетонної злітної смуги якого сягає п’яти кілометрів, створити потужний сучасний міжнародний аеропорт (найдоцільніше, вантажний) з усіма відповідними структурами. А це - і робочі місця, і прибутки державі та її громадянам.

    Варто відродити й занедбаний нині залізничний туризм.

    Чимало цікавих залізничних туристських маршрутів можна реалізувати в межах країни. Один із них я пропоную для любителів екзотичного екстремального туризму. Це поїздка на Чорнобильщину, в зону відчуження, за гарантії повної безпеки. Її перетинає цілком справна діюча залізниця, яка з`єднує міста Овруч і Чернігів (через Вільчу, ЧАЕС, Прип`ять, Славутич). Від Овруча до Чернігова - десь 180 км - майже сотня пролягає зоною відчуження. Овруч, Чернігів - давньоруські міста з пам`ятками архітектури та багатою історією.

    Треба обладнати хоча б кілька пасажирських комфортних вагонів із кондиціонерами, буфетом, іншими послугами; пустити рейсовий поїзд за маршрутом "Овруч – Чернігів" і причепити до нього ці вагони.

    Зона відчуження починається з Вільчі. Вагони зупиняються у Прип`яті для огляду з відстані об`єкта "Укриття". Увесь маршрут в один кінець можна було б неквапне подолати максимум за чотири години, тобто повна тривалість екскурсії "туди й назад" становила б не більше 10 годин. Такий собі маршрут вихідного дня.

    А подивитися на Чорнобильщині є що. Нині там природа відновлюється, утворюються дикі, дрімучі ліси. Царство бобрів, іншої звірини й птаства. Тут живуть вовки, дикі свині, лосі, олені, козулі, коні Пржевальського, з`явилися рисі й ведмеді, трапляються... люди. А взагалі - безлюддя. І чисте (куди тому Києву!), цілюще повітря. Фантасмагоричне видовище напівзруйнованих, зарослих хащами покинутих сіл. При супроводі кваліфікованих екскурсоводів ця поїздка залишила б незабутні враження.

    Туризм у зону відчуження та на ЧАЕС практикується, переважно для іноземців, уже кілька років, однак лише автотранспортом. Цим у Києві займається агентство "Чорнобильінтерінформ" МНС України, але якось відбувається усе це епізодично й мляво. Справа зрушила б із місця, стала б прибутковою, аби нею зайнявся досвідчений туроператор — скажімо, підрозділ однієї із служб Південно-Західної залізниці. Якщо ж врахувати нинішню дорожнечу готелів, то туристичними маршрутами з проживанням у вагонах могли б скористатися люди середнього статку, або ж ті, для кого є свої справи в родинних місцях.

    Узагалі зону відчуження треба поступово повертати до нормального життя. Солідній прибуток могло б дати відкриття міжнародної автомобільної магістралі зі сходу, з Росії, на західний кордон України - до Польщі, і далі - до Європи через Чорнобиль, обминаючи Київ. До цього спонукають споруджені вже після Чорнобильської катастрофи чудові сучасні дороги та мости через Дніпро й Прип`ять. Цим маршрутом, що скорочує шлях із Росії до Польщі принаймні на дві сотні кілометрів, уже тепер користуються деякі автомобілісти, але — нелегально.

    Ця автомагістраль перетинає іншу міжнародну автотрасу — з півдня на північ: з України — до Білорусі, й далі — до Прибалтики. Таким чином, Чорнобиль може стати центром міжнародних перевезень. А якщо при цьому ще пригадати, що колись Чорнобиль був і портовим містом (а водний транспорт, як відомо, найдешевший), то можна дійти й до такого, не менш продуктивного проекту: поновлення регулярного руху пасажирських суден від Києва (Вишгорода) до білоруських Гомеля, Мозиря...

    Словом, настав, очевидно, час усім нам усвідомити: чорнобильська земля, яку ми називаємо "зоною відчуження", хоча повільно й хворобливо, а все ж повертається до життя і вже сама здатна частково "оплачувати" витрати з ліквідації аварії.

    То чи не доцільним було б допомогти їй у цьому? Через розвиток нових високопродуктивних виробничих структур і створення нових робочих місць на вражених територіях? Адже найважчі роки в Чорнобиля – позаду. Тому принципово важливо, щоби в урядових кабінетах предметно подумали, як мінімізувати бюджетні витрати на зону відчуження і як зробити так, щоби вона, ця зона, чим швидше поверталася до нормального життя. Її варто засадити лісом — найкращим радіопротектором, поля ж і неугіддя засіяти ріпаком (пишу про це вже дуже давно), щоб врибляти з нього біопальне, біодизель. Тут варто розвивати й конярство, насінництво...

    Тим більше держава мала б активніше подбати про необхідні умови, за яких люди могли б самі заробляти собі на гідне життя, а не сподіватися на копійчані подачки, обіцяні колись чужими країнами, але чекати яких доводиться роками. Навіть коли ці благодійні гранти - щиросердні. Адже Чорнобильське "повноліття" вже настало. Час думати по-дорослому. А привід для цього дає нам чергова річниця Чорнобильської катастрофи: наступної весни вона вже — двадцята!

    Справді повнолітня.

    Микола ПАЦАК, власкор. «РС»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05